Розуміння 3 припущень щодо потоку витрат: FIFO, LIFO та середня собівартість

Розуміння 3 припущень щодо потоку витрат

У бухгалтерському обліку припущення щодо руху витрат використовуються для визначення вартості запасів і собівартості проданих товарів. Три найпоширеніші припущення щодо руху витрат - це ФІФО (перше надходження - перший вихід), ЛІФО (останнє надходження - перший вихід) та середньозважена собівартість.

FIFO передбачає, що перші придбані або вироблені одиниці продукції є першими проданими. Це означає, що собівартість проданих товарів базується на найстаріших наявних запасах, тоді як кінцеві запаси оцінюються за останніми придбаними або виробленими одиницями. FIFO часто використовується в галузях, де вартість запасів має тенденцію до зростання з часом, наприклад, у продуктовій або електронній промисловості.

Зміст

LIFO, з іншого боку, передбачає, що останні придбані або вироблені одиниці є першими проданими. Це означає, що собівартість проданих товарів базується на останніх придбаних або вироблених одиницях, тоді як кінцеві запаси оцінюються за найстарішими наявними запасами. LIFO часто використовується в галузях, де вартість запасів має тенденцію до зниження з часом, наприклад, в автомобілебудуванні або індустрії моди.

Нарешті, метод середньозваженої собівартості враховує середньозважену собівартість запасів. Собівартість реалізованої продукції та кінцевих запасів розраховують на основі середньої собівартості одиниці продукції. Цей метод часто використовується в галузях, де собівартість запасів є відносно стабільною або коливається, наприклад, у виробничій або оптовій торгівлі.

Розуміння різних припущень щодо потоку витрат має вирішальне значення для бізнесу, щоб точно визначити вартість своїх запасів і собівартість реалізованих товарів. Вибір правильного припущення щодо потоку витрат може мати значний вплив на фінансову звітність та прибутковість компанії. Важливо, щоб підприємства ретельно оцінювали свою галузь, ринкові умови та характеристики запасів, перш ніж обирати припущення щодо потоку витрат.

Визначення та пояснення методу ФІФО

ФІФО (англ. First-In, First-Out) - це припущення про рух витрат, яке використовується в бухгалтерському обліку для визначення вартості запасів і собівартості проданих товарів. Згідно з методом ФІФО, передбачається, що перші одиниці, придбані або вироблені, є першими, які продаються або використовуються.

Коли товари купуються або виробляються, вони додаються до запасів за первісною вартістю. Коли товари продаються або використовуються, собівартість перших придбаних або вироблених одиниць визнається як собівартість реалізованих товарів. Іншими словами, собівартість запасів відноситься на собівартість реалізованої продукції в тому порядку, в якому товари були придбані або вироблені.

Метод ФІФО ґрунтується на припущенні, що найстаріші товари в запасах продаються або використовуються першими. Це припущення часто використовується в галузях, де продукція має обмежений термін придатності або швидку оборотність запасів. Прикладами таких галузей є харчова промисловість, текстильна та електронна промисловість.

При використанні методу ФІФО кінцеві запаси оцінюються за найновішою собівартістю товарів, оскільки вважається, що старіші товари були продані або використані першими. Собівартість проданих товарів розраховується шляхом множення собівартості кожної проданої одиниці на кількість проданих одиниць, використовуючи собівартість найперших одиниць, наявних в запасах.

Вважається, що метод ФІФО забезпечує більш реалістичне відображення вартості запасів і собівартості реалізованих товарів порівняно з іншими методами, такими як ЛІФО (останнім надійшов, першим вибув) та середньозваженої собівартості. Як правило, він призводить до вищої оцінки запасів і нижчої собівартості реалізованих товарів, особливо під час інфляції, коли вартість запасів зростає з часом.

ФІФО: Метод оцінки запасів за собівартістю

Метод ФІФО (First In, First Out) є одним з найпоширеніших методів оцінки вартості запасів. Цей метод передбачає, що перші придбані товари є першими проданими товарами. Іншими словами, запаси, які були придбані або вироблені першими, також першими продаються.

За методом ФІФО собівартість запасів визначається шляхом множення кількості проданих запасів на собівартість найстаріших або найперших за часом придбання запасів. Цей метод можна застосовувати як для визначення собівартості реалізованих запасів, так і для визначення вартості запасів в наявності.

Читайте також: Суперечка про FXCM: Виявлення правди та її наслідків

Використання методу ФІФО може забезпечити підприємствам більш точне відображення собівартості реалізованих товарів і вартості запасів. Він відображає фактичний рух запасів, припускаючи, що найстаріші запаси використовуються або продаються першими. Цей метод особливо корисний у галузях, де товари, що продаються, мають короткий термін придатності або де спостерігається висока оборотність запасів.

Однією з переваг методу ФІФО є те, що він, як правило, призводить до зниження собівартості проданих товарів і збільшення вартості запасів на кінець періоду, коли ціни зростають. Це пов’язано з тим, що собівартість старих запасів, як правило, нижча за собівартість нещодавно придбаних запасів. Крім того, метод ФІФО може пом’якшити вплив інфляції на вартість запасів.

Однак метод ФІФО не завжди точно відображає фактичний рух запасів у певних ситуаціях. Наприклад, якщо ціни падають, собівартість наявних запасів може бути вищою за поточну ринкову вартість. Крім того, за наявності значних коливань вартості запасів метод ФІФО може не забезпечити точного відображення собівартості реалізованих товарів.

Отже, метод ФІФО - це широко використовуваний метод оцінки запасів, який передбачає, що перші придбані товари є першими проданими товарами. Він дає підприємствам більш точне уявлення про собівартість проданих товарів і вартість запасів. Однак у певних ситуаціях він не завжди точно відображає фактичний рух запасів.

Читайте також: Найкращі місця для завантаження безкоштовних PPT шаблонів: Розкрийте свій творчий потенціал!

Визначення та пояснення LIFO

LIFO означає “останнім надійшов, першим вибув” і є одним з трьох основних припущень щодо потоку витрат, які використовуються в бухгалтерському обліку та управлінні запасами. Згідно з LIFO, передбачається, що найпізніше придбані або вироблені товари продаються або використовуються першими.

При використанні LIFO собівартість реалізованих товарів (COGS) розраховується шляхом множення вартості останніх закупівель запасів на кількість проданих одиниць. Це означає, що собівартість реалізованих товарів відображає останні витрати, понесені компанією.

Наприклад:Приклад*

Компанія купує 100 одиниць товару по $10 за одиницю в січні і ще 100 одиниць по $15 за одиницю в лютому. У березні компанія продає 150 одиниць. За методом ЛІФО собівартість проданих товарів буде розраховуватися шляхом взяття собівартості останніх придбаних одиниць ($15) і множення її на кількість проданих одиниць (150). Таким чином, собівартість становитиме $15 * 150 = $2,250.

LIFO часто використовується в галузях, де вартість товарів має тенденцію до зростання з часом, наприклад, в періоди інфляції. Це пов’язано з тим, що LIFO зіставляє останні витрати з отриманими доходами, що може дати більш точне уявлення про прибутковість компанії.

Однак важливо зазначити, що LIFO також може призвести до збільшення податків і зменшення чистого прибутку, оскільки останні за часом придбання запаси оцінюються за вищою собівартістю. Крім того, LIFO може створювати складнощі в обліку запасів, оскільки вимагає ретельного відстеження та обліку закупівель і продажів запасів.

Отже, LIFO - це припущення щодо потоку витрат, яке передбачає, що найпізніше придбані або вироблені товари продаються першими. Він часто використовується в галузях зі зростаючими витратами і може забезпечити більш точне відображення прибутковості компанії, але також може призвести до підвищення податків і зниження чистого прибутку.

ЧАСТІ ЗАПИТАННЯ:

Які три припущення щодо потоку витрат обговорюються в статті?

Три припущення щодо потоку витрат, які обговорюються в статті, - це FIFO (перше надходження, перше вибуття), LIFO (останнє надходження, перше вибуття) та середня собівартість.

Як працює припущення ФІФО?

Припущення про рух витрат за методом ФІФО передбачає, що перші придбані або вироблені товари першими продаються. Це означає, що собівартість найстаріших запасів списується на собівартість проданих товарів першою.

Що таке припущення LIFO?

Припущення LIFO передбачає, що останні придбані або вироблені товари продаються першими. Це означає, що собівартість останніх придбаних запасів списується на собівартість товарів, які продаються першими.

Що таке припущення середнього потоку витрат?

Припущення про середню собівартість потоку розраховує середню собівартість одиниці запасів і використовує цю середню собівартість для визначення собівартості реалізованої продукції. При цьому враховується собівартість усіх одиниць запасів, незалежно від того, коли вони були придбані або вироблені.